Шановне Товариство!

Оце мої цьогорічні духовні діти: шість книг у різних видавництвах України, дві із яких – у США:

1. «Трещина» («Тріщина») ( ... Читати далі »

https://www.amazon.com/s?k=ihor+pavlyuk&i=stripbooks-intl-ship&fbclid=IwAR2VFYmtV_aGBDqr64jWg14M1GAKXYA3H1LXZJKz-Eb4QDRPxtekoPGMr30&ref=nb_sb_noss_1

... Читати далі »

У Сполучених Штатах Америки вийшла друком книга вибраної лірики Ігоря Павлюка англійською мовою під назвою «Сіль». Перекладачі віршів – Юрій Лазірко та Стів Комарницький, редагування здійснили Гіларі Шірз та С′юзі Спейт.

(Ihor Pavlyuk. ... Читати далі »

Шановне Товариство!

Вітаю і Вас із Новим Роком та святими Святами! Бажаю Божої благодаті і творчої людської любові! Будьмо і тримаймося!

Приємно, що читачі все частіше хочуть придбати мої книги і звертаються безпосередньо до мене, автора.

Перелік назв моїх книг по-українськи:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Павлюк_Ігор_Зиновійович

Перелік назв моїх книг по-англійськи:

https://en.wikipedia.org/wiki/Ihor_Pavlyuk

Перелік назв моїх книг по-російськи:

https://ru.wikipedia.org/wiki/Павлюк,_Игорь_Зиновьевич

Я продажем паперових варіантів моїх книг не займаюся.

Паперові варіанти книг Ігоря Павлюка можна купити на різних сайтах, включаючи ... Читати далі »

1. «Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (1994—2010 рр.). — Том І. — Тернопіль: „Астон“, 2016. — 736 с. (Бібліотека журналу „Золота Пектораль“)» (2017)
2. «Інтимне дихання епохи. Статті, рецензії, інтерв'ю (2010—2015 рр.). — Том ІІ. — Тернопіль: „Астон“, 2017. — 704 с. (Бібліотека журналу „Золота Пектораль“)» (2017)
3. «Ігор Павлюк. Інтимне дихання епохи. Монографічн ... Читати далі »

Цей роман відомого письменника — про народження і смерть, любов і ненависть, воскресіння і переродження, які кожен має пережити сам.

Хтось шукатиме в цій книзі паралелі із «Паломництвом Чайльд Гарольда» лорда Байрона, хтось, можливо, із «Метаморфозами» Овідія... Але всі паралелі й компаративи тут діло другорядне і смакове. В ліро‐< ... Читати далі »

Роман «Мезозой» Ігоря Павлюка – колоритний авторський простір, пронизаний променем часу, який уже не може бути авторським, а тільки загальнолюдським, як не намагатися його стиснути, чи навпаки, розтягнути.

... Читати далі »

* * *

Я цією ранньою весною

Серед саду яблунь і коней

Розпрощаюсь, юносте, з тобою.

Ти любила, юносте, мене.

І не знаю, хто з нас більш змінився –

Я чи світ – за мезозойський час?

Чи ж якому серцю відіснився

... Читати далі »

(С) Ігор Павлюк

СУМНОІРОНІЧНЕ

Ігор Павлюк нікого не вбив.

Він помагав мурашкам.

Білці на соснах сушив гриби.

Варив із вовками кашу.

Ігор Павлюк повій розумів

І жебраків безгрішних.

Ігор Павлюк найбільше любив...

Ангелів грішних.

Довго крізь хмари вітром ходив,

А через душу – віршем.

В щасті без друга вина не пив,

Але без храму – вірив.

Крали у нього штани і хліб,

Били його, вбивали...

Ігор Павлюк прожив на Землі

Мало...

Тільки до зірки ледь спалахнув,

Разом вони зів’яли.

Стежку до неба

У глибину

Люди йому

Копали.

АСОЦІАЦІЇ

Ангел, який сміється, –

Це уже трохи біс.

Маски – колишні лиця.

... Читати далі »