СУМНОІРОНІЧНЕ САМОПРЕДСТАВЛЕННЯ ІГОРЯ ПАВЛЮКА

(Може бути використане як представлення кандидатом у депутати від партії Зелених)

Ігор Павлюк нікого не вбив.

Він помагав мурашкам.

Білці на соснах сушив гриби.

Варив із вовками кашу.

Ігор Павлюк повій розумів

І жебраків безгрішних.

Ігор Павлюк найбільше любив...

Ангелів грішних.

Довго крізь хмари вітром ходив,

А через душу – віршем.

В щасті без друга вина не пив,

Але без храму – вірив.

Крали у нього штани і хліб,

Били його, вбивали...

Ігор Павлюк прожив на Землі

Мало...

Тільки до зірки ледь спалахнув,

Разом вони зів’яли.

Стежку до неба

У глибину

Люди йому

Копали.

ТРИ АНЕКДОТИ ВІД ІГОРЯ ПАВЛЮКА

(насправді улюблених значно більше)

1. Жили в українському селі два сусіди – Петро і Микола. Прийшла війна, зайшли в село німці. Петро пішов у ліс, партизанити, а Микола у селі зостався. Тож приходять німці до Миколи, кажуть: як покажеш, де партизани ховаються, дамо тобі корову і мішок картоплі. Подумав Микола, подумав, – і Петра шкода, і... Ех!... Іде селом, веде корову, несе мішок картоплі, аж як назустріч німці уже Петра ведуть. Петро порівнявшись з Миколою набрав слюни та й плюнув Миколі у пику.

Микола (обтираючись):

– Та ти чого, Петре, обідився, чи шо?..

2. Зайшов іменитий критик-небожитель в антикварну крамницю, власник якої – поет. Мляво подивився на прилавок, зібрався вже йти. Раптом бачить: біля входу кішечка молочко п’є, а блюдечко (ого!) – Тутанхамон! Чотирнадцяте століття до нашої ери! Критик звертається до продавця:

– Вибачте, я самотня людина, живу без друзів... От ваша кішечка мені так сподобалася... Ви не могли б мені її віддати?

– Ні, ні... Її так моя донька любить!

– Але ж я такий самотній... Я вам 10 доларів за неї дам...

– Ні, ні, не продається...

Нарешті за 100 доларів сторгувалися.

Критик іде, а вже у дверях обертається:

– Ваша кішечка, напевно, звикла пити із цього блюдечка – ви не віддасте?!.

 – Ні, ні...

– Я вам 10 доларів за нього дам...

– Ну що ви – це ж Тутанхамон! Чотирнадцяте століття до нашої ери... Я так вже 93 кішечки продав!.. – відповів поет.

3. В українській курній хаті колись (хоча на глибокому поліссі та в далеких горах і зараз так) батьки спали на тапчанах, а діти на печі. А коли батьки хотіли... поцілуватися, то дітей клали на тапчани, а самі лізли на піч, бо на тапчанах незручно... Якось одного разу чи то піч видалася їм замалою, чи дуже вже гаряче вони цілувалися, – упали з печі ледь не на діток своїх. Знову вилізли на піч. Знову впали. Найменший хлопчик у довгій полотняній сорочині сховався під стіл, виглядає звідси і каже:

– Ви, тату й мамцю, доки їдне злобите – то трьох задусите...

ПОЕТИЧНА КУХНЯ ДЛЯ НАТХНЕННЯ

(від Ігоря Павлюка)

ХРІНОВУХА

Півлітра горілки, один корінь хріну (потерти), 2 столові ложки меду. Настояти хоча б добу.

БИЧАЧІ ЯЙЦЯ ПО-ВОЛИНСЬКИ (КОТЛЕТИ)

Бичачі яйця – 4 шт. (зварити і перемолоти), курячі яйця (вбити сирими) – 2 шт., молочний батон – 4 скибки, сухарики, борошно, соняшникова олія. Все перемішати і зажарити. Їсти під «хріновуху».

МУХОМОРИ ЗІ СМЕТАНОЮ І З МАКОМ

500 г добре переварених мухоморів, 250 г. сметани, 50 г маку, олія, сіль, перець. Все перемішати і зажарити. Їсти без «хріновухи». «Хріновуха» відпочиває...